-
1 лежати
лежати у дрейфі мор. — to lie to; to heave to
лежати на чомусь — to overlie, to rest on smth.
лежати горілиць — to lie flat on one's back, to lie supine
лежати ниць — to lie prone, to lie face downwards, to prostrate
лежати пластом — to lie motionless; to be on one's back
лежати в діапазоні — to lie in the range (of), to fall in/within the range (of)
См. также в других словарях:
лежати — Лежать лежати (1) 1. Находиться неподвижно на какой л. поверхности: [Камо Туръ (Всеволод) поскочяше, своимъ златымъ шеломомъ посвѣчивая, тамо лежатъ поганыя головы Половецкыя. 13]. Бѣ же пещера, и каменьлежааше на неи. Глагола же Иисусъ: Възьмѣте … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
ниць — присл., перев. з дієсл. упасти, лежати, припадати і т. ін. Обличчям униз; на животі; прот. горілиць. || На колінах, схиливши голову до самої землі … Український тлумачний словник
ниць — присл. (обличчям униз лежати, падати тощо), долілиць, ницьма, долічерева … Словник синонімів української мови
пастисѧ — ПА|СТИСѦ1 (144), ДОУСѦ, ДЕТЬСѦ гл. 1.Упасть: палъ ли сѧ ѥси. то въ||стани. блѹдъ ли ѥси сътворилъ. то покаисѧ. (ἔπεσας) СбТр XII/XIII, 188–188 об.; изнемогохъсѧ ѿ жаже и трѹда и ѹже на конци падъсѧ. лежахъ на земьли. ПрЛ 1282, 65г; на ѥстьство… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
пасти — ПА|СТИ1 (424), ДОУ, ДЕТЬ гл. 1.Пасть, упасть: таче бывъшю сънѧтию и многомъ ѿ бою орѹжиѥмь падъшемъ. ЖФП XII, 47г; аще зерно пшеницно. падъ на земли не ѹмреть. тъ ѥдино прѣбѹдеть. ИларПоуч XI сп. сер. XIII, 209г; и шибе громъ. и мълни˫а. и падоша … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
